10 дивних страв, на які можна натрапити у В’єтнамі

“Тривав сьомий місяць нашої кругосвітньої подорожі. Після Камбоджі, ми потрапили у В’єтнам. Там купили старенький мотоцикл, назвали його Мольфар і проїхали приблизно 2500 км., з Хошиміна (Сайгон) до Ханоя”.

Подорож по Вєтнаму на Мотоциклі тут

В’єтнам це ще одна країна Південно-Східної Азії, де без рису нікуди. Ще кілька місяців до цього в Індонезії, ми чули “My God is rice“.

У в’єтнамців рис теж відіграє велике значення в харчуванні і їли ми його часто, постійно в різних приготуваннях, але стаття більше не про рис і не про те, що ми їли кожен день. Тут про те, що ми їли чи не їли в рідких випадках, про те, що може “поламати” смакові рецептори і навіть викликати когнітивний десонанс)

Балют – качиний зародок

Це дуже популярний делікатес в Пд-Сх Азії і зокрема у В’єтнамі. Чули ми про нього з різних розповідей. І ось тривав перший день нашого перебування в новій країні, йшли ми по одній із самих колоритних вулиць Сайгона – Буйвен і раптом натрапили на цю недорогу, за пів долара, страву.

Після тараканів у Таїланді www.youtube.com/watch?v=370a-beSF8Y, якесь там яйце з зародком нам було вже не страшне. І дійсно делікатес виявився смачним, хоч на вигляд неприємний. Всередині білок вже переформовується в маленьке пташення і починає з’являтися де-не-де пір’я. Кісточки ще молочні і м’які. І смак, як ніби ви їсте яйце з куркою і бульоном. Коли воно розкривається, може трохи хлюпнути бульоном, який утворюється в середині з рідини.

До страви подають пекучий соус з чилі, яким потрібно поливати яйце перед вживанням.

Яйце ми з’їли в другій серії по В’єттнаму

Крокодилятина і страусятина

Нячанг. Це місце де можна спробувати певно все, що водиться у В’єтнамі. Тут ми і спробували крокодила і страуса.

Поки власник ресторану не показав фотографії ферми, де вони замовляють крокодиляче мясо, ми за стіл не сідали, бо проти того, щоб тварини були витягнуті з природнього серидовища. Замовляють вони на тиждень такого м’яса 3-4 кілограми.

Смажили його нам прямо на столі у спеціальному глиняному відерці. Перша асоціація була, що то якась рибна курка. Мясо по структурі наближалося до жорсткого курячого, а на смак, як риба.

Ціни на цей делікатес були на рівні 4-5$ за порцію.

Страусятина це вже не так екзотично, але можливість недорого спробувати. Ціна ідентична от тільки приготування було трішки інше.

Морепродукти. Морський їжак і як їсти устриці

В’єтнам – це рай недорогих морепродуктів. Наш шлях тягнувся уздовж берегової лінії. І попри дорогу, нам постійно зустрічалися морепродукти. Ми навіть бачили в якійсь серії ферми, де вирощують гігантські мідії і креветки.

А в туристичних курортах, які розміщенні біля моря, (Муйне, Нячанг, Халонг) можна натрапити на ресторани, де прямо на вулиці в мисках плавають ще живі дилікатеси, які вам прямо зараз можуть приготувати. Зазвичай в цих мисках лежать восьминоги, величезні кальмари, всіляки варіанти мідій, плаває кілька видів риб і махають клешнями гіганські лобстери в середньому по 20 баксів за кілограм. Щоб все перепробувати потрібно тижня два, як мінімум, якщо їсти в день по новому створінню. Показуєш пальцем і вам це відразу готують.

Зазвичай, пропонують кілька варіантів приготування. Деякі штуки можна їсти просто сирими.

Морський їжак і устриці – це були нові смаки для нас. І перше і друге можна їсти сирими, поливаючи лаймом. Ми цей варіант і вибрали. Продавець казав, що традиційно їсти потрібно саме так.

Морський їжак це шось дуже цікаве, як з вигляду, так і на смак. Сферичне морське створіння, яке всередині періодично покрито тонким шаром дрібної ікри, яку зішкрябуєш ложкою, поливаєш лаймом і їсиш. З одного їжака виходить кілька ложок. Присмак своєрідний. Одна устриця пів долара і їжак долар, здається.

В бухті Халонг ми знайшли цікаву набережну, де на відкритому повітрі скупчилися невеличкі розбірні кафе – прилавки з купою столиків. Тут готували усілякі морепродукти на грилі прямо на свіжому повітрі біля води. Там дуже багато видів запечених на вогні морепродуктів. Для прикладу у верхньому правому куті – запечені мідії.

Суп Pho Bo / Pho Ga

Що такого незвичайного в супі? А незвичайне те, що він тут на кожному кроці і може бути як сніданком, обідом так і вечерею. В’єтнам це та країна, де крім рису, вам може набринути ще й суп. Їсти його можуть по три рази на день.

Їдять суп на день народженнях і на зустрічах з друзями. Нам він не набридав, бо він всюди різний і по різному його роблять, хоч назви всюди однакові. Pho Bo – суп з телятиною і Pho Ga – суп з куркою.

Суп у В’єтнамі їдять по-особливому. До супу приносять величезну тарілку зелені. Це не просто посипати укропчиком чи петрушичкою. Іноді тарілка з травою в два рази більша, чим тарілка з супом. Асортимент зміксованої зелені в ній може бути дуже великий. До цього всього вам ще обов’язково покладуть нарізаний лайм, який потрібно видушити в суп і кілька перчиків чилі, бо без гостроти тут не їдять.

Святковий варіант супу у В’єтнамі, це коли за стіл приносять велику каструлю і ви його варите прямо в себе на столі. Навіть закохані в кафе замовляють собі цю страву.

Суп з чимось

Але окрім традиційних супів можна натрапити і на досить цікаві страви. Важко було випитати в тих жіночок, які подали нам цей суп, що за створіння плавають в тарілці і де його можна побачити в живу.

Але через 5 хвилин пояснень в’єтнамка взяла нас за руку і підвела до відра, де трускотіли якісь болотяні червяки чи то змії. На смак воно, як риба. До супу подали трубочки, які були зліплені з рисової вермишелі і які потрібно було кидати в суп і їсти все разом. На смак було смачне, головне перед трапезою не заглядати у відра, де тріскочуть ці тварини.

Якесь “вариво”, а на вигляд, як помиї

Ця каструляка, на перший погляд з помиями, нам взагалі мозок винесла, коли ми побачили, як з неї насипали в тарілочку порцію для трапези. Я намагався випитати що це за “таке їдло”, поглядуючи на повара і на радісного клієнта, який наминав порцію цього варива. Ми не наважилися це спробувати. А ви як вважаєте, їсти чи не їсти?

Качка чи гірський козлик

Є одне дуже цікаве селище у В’єтнамі, в яке варто заїхати. Назва його Том Кок. Так називається і одноймений парк. Тут поєднані гори з річкою. Пейзажі просто неймовірні.

А ще в цих пейзажах водиться багато козликів і качок, яких в’єтнамці навчилися, як ловити так і розводити. Тут ви можете спробувати, як безліч різних страв з козлиного мяса, так і купити собі цілу качку, яку посмажать на грилі прямо на вулиці. Кілограм м’яса гірського козла значно дорожчий чим качка, тому ми вирішили спробувати качку. І за 5 доларів нам продали цілу качку з двома порціми рису і ще й бульоном. На фотографії видно гараж зі столами. Там ми її і з’їли.

Самогонка на змії і на козлячих яйцях

Однією качкою не закінчилося і хлопці, які тримали місцеве кафе-гараж запропонували “до качки“. На столі стояло кілька бутлів. В одному плавала голова і кусок хвоста величезного пітона, в іншому якісь дві білі маленькі неріномірні кульки.

І молодий в’єтнамець почав по черзі наливати в стопку то з одного, то з іншого бутля. Перша була традиційна рисова самогонка. Ухххх. Друга настоянка на пітоні. Ще раз уххххх. А третя виявилася настоянка на яйцях тих самих козликів, які були згадані вище. Всі ці настоянки додають чоловічої сили. Це нам з великим ентузіазмом намагався пояснити, вже певно “сильний” (бо випив немало), в’єтнамець за сусіднім столиком. Це було смішно. Його можна побачити в передостанній серії нашого серіалу, там де Том Кок. https://www.youtube.com/watch?v=T8osEq4zxGU

Жаби

Їдеш на мотоциклі, втомлюєшся, стаєш біля кафе, попри дорогу. Кафе з вигляду, як сарайчик. Дивишся в кафе два вимащені акваріума і в брудній воді щось плескається. В одному акваріумі – черепахи, в другому – жаби. Не знаю звідки любов до черепах, але їх ми не стали замовляти. А від двох жаб не відмовилися. Лимонграс, соус, чилі, часник і через 5 хвилин ми їли смажені жаб’ячі лапки з рисом. Жабки і дійсно, як куряче мясо. Рибою не віддають, як крокодил. Відео і фото жаб, нажаль втопилося разом з нашою камерою.

В’єтнамські ролли

Це страва, яка нам дуже сподобалася. Це овочі завернуті в рисову тонку обгортку. Можуть бути з м’ясом чи морепродуктами. Їсти зазвичай потрібно з соусом, який подають до цієї страви. Смачно! Це ще одна страва з тих звичайних, яку ми спробували на шляху.

Сік з тростини

В Азії, зокрема і у Вєтнамі це популярний напій. Можна часто зустріти невеликі машинки, які вичавлюють сік з оцих тросникових палиць. Сік дуже солодкий, що аж зводить. Його часто розбавляють лаймом, шоб збалансувати смак. Метр тростини – стакан соку.

Кобра і її кров

У Вєтнамі є цілий ритуал на якому, у вашій присутності, вбивають кобру. Потім ви випиваєте 50 грам її сіжої, ще теплої, крові, після чого вам її приготують по вибраному рецепту. Коштує таке задоволення за кілограм кобри 100 баксів, здається. Нам про це розповів Маріус – мандрівник, який продав нам мотоцикл для нашої подорожі. Він розповідав, що це можна скуштувати в Ханої і що вигідно назбирати компанію з 5 чоловік і так буде дешевше. Крові сам багато не вип’єш, а для того щоб продегустувати вистачить. Ми кобру пожаліли і вже не витрачали такі суми для того, щоб попити чужої крові, та й лишніх “мані” на такі ритуали в нас не було.

Собачатина

Я спочатку думав, що ці історії про те, як в Азії їдять собак – міфи з минулого, поки не побачив в історичному центрі Ханоя, в старому кварталі, мангали, біля яких лежали цілі собачі тушки. Картина не для слабохарактерних. Іннуся проїжджала це місце з заплющеними очима, коли я розвернувся щоб ще раз проїхатись і пересвідчитись, що це лежить. Але оскал челюсті видавав відразу.

Мені вистачило духу підійти ближче і запитати про ціну. Маленький шашличок з собачатини коштував – 1 долар.

Фото зробив чорно-білі, ніби з далекого минулого. Можливо настане той час, коли поїдання собак, яких еволюція зробила нашими друзями і захисниками, буде дійсно минулим.

Не подумайте, що всі в’єтнамці роблять це. Насправді більшість людей у В’єтнамі собачок люблять, роблять їм зачіски і катають на своїх мопедах.

Нашу подорож по В’єтнаму можна глянути на ютубі, там все складено в серіал, де можна поринути разом з нами в пригоду і проїхатися на мотоциклі по цій чудовій країні. Ось сам ютуб канал і не забудьте підписатися https://www.youtube.com/user/wegotothegoal/ а ось плейлист серіалу

Якщо сподобалась стаття, то розшарюй і ділися з друзями, тоді мандрівники Дмитро та Іннуся напишуть ще більше україномовного тревел-контенту.